вівторок, 27 березня 2018 р.


Використання інноваційних технологій на уроках української мови і літератури.
Незважаючи   на  розмаїття  нововведень, основною  формою організації навчальної   діяльності  залишається  урок.  Яким же повинен він бути? На   мою думку, урок   словесності – це урок виховання великої чутливості  до Слова. Урок,  на  якому постійно  пульсує думка, а  серце наповнюється  добром і любов’ю. Особливо цінним є творчий підхід до створення системи роботи  на різних етапах уроку  залежно  від  його  типу та  навчального  матеріалу.     
        Застосування інноваційних  технологій висуває певні  вимоги до структури уроків. Як правило, структура  таких  занять  складається  з  п’яти  елементів:
1)    мотивація;
2)    оголошення  теми  та  очікуваних  навчальних  результатів;
3)    надання необхідної інформації;
4)    інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
5)    підбиття  підсумків, оцінювання  результатів  уроку.
Мета – забезпечити  емоційну  готовність  учнів до уроку, сфокусувати увагу на проблемі й викликати інтерес до теми. Вважаю, що ефективність заняття багато в чому залежить від  налаштування на урок. З перших хвилин учень повинен відчути, що він цікавий учителю не просто як носій знань, а й як особистість, що тут перей-маються його настроєм, душевним самопочуттям. Отже, щоб досягти позитивного налаштування учнів на урок, практикую спеціальні методики,  а  саме:
- обмін компліментами;
- визначення настрою за допомогою дієслів  сподіваюся, радію, очікую…;
- «Побажай собі (мені) удачі»;
- «Ланцюжок добрих  побажань»;
- з’ясування настрою  у  групах;
- побажання успіху  від  учителя;
- обмін усмішками;
- обмін побажаннями, у яких є слово, що стосується теми уроку;
- мімічне відображення  настрою;
- «Кольоровий настрій» (графічний, словесний);
-  визначення настрою  за  допомогою образних  висловів  тощо.
Створенню позитивного настрою учнів на початку уроку сприяє використання елементів технології «Створення ситуації успіху». Так, для авансування успішнос-ті  результатів навчальної діяльності використовую фрази: «У тебе обов’язково вийде…», «Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті…» тощо.
ІІ. Оголошення  теми та  очікуваних навчальних результатів.
          Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання,  я оголошую  тему  уроку або прошу  когось  із  учнів прочитати її; якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звертаю  на це увагу школярів; нагадую їм, що наприкінці уроку перевірятиму, яких результатів  вони  змогли  досягти.
          На етапі мотивації навчальної діяльності використовую інтерактивну технологію «Мікрофон». Учні  уявляють, що працюють  із  мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловлюють власну думку про те, чого  вони  очікують  від  уроку.
          Тема уроку може містити певну проблему й визначати його мету, завдання, тип та структуру. Наприклад, «Життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона  в казці  «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка», «Чи може іменник означати ознаку, кількість, дію?» тощо. З наведених прикладів видно, що вже саме формулювання теми викликає запитання, спонукає до роздумів, пошуку, дослідження.
Зацікавити учнів можна шляхом використання різних методів та прийомів: презентацій, слайд-шоу, учнівських ілюстрацій до текстів, інсценувань  окре-мих  уривків  твору тощо.
III. Надання необхідної   інформації.
        Мета цього етапу уроку – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання  за мінімально короткий час. Це може бути  міні-лекція,  міні-проект,  опанування матеріалу за допомогою інформаційно-комунікативних технологій  тощо. На уроці звертаю  увагу  на  більш важливу  інфор-мацію, особливо на практичні поради, коментую терміни, організовую  невелич-ке  опитування.
IV. Центральна частина заняття – інтерактивна вправа.
Досягненню вищезазначених завдань і цілей   уроку на цьому етапі  сприяє цілий спектр інтерактивних вправ: кросворд, вікторина, аукціон, мовний  конкурс, лінгвіс-тична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редак-тор»,  «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Най-розумніший», «Мовна дуель», "Відгадай", «Останнє слово – за тобою», «Хто швид-ше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навча-ючи – вчусь», «Займи  позицію», "Дерево рішень"  тощо. 
V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
        Рефлексія – найважливіший етап інтерактивного уроку. Учні запитують, інтер-претують, застосовують, змінюють та поширюють  здобуті знання,  роблять  ог-ляд   ідей, що були  відкриті  ними.
       Найчастіше на етапі рефлексії використовую методи:  «Прес», «Незакінчене речення» тощо. Наприклад, підбиваючи підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив…», «Мені   було    цікаво…», «Найбільше   сподоба-лось…»,   «Мені  було  важко, коли …», "Сьогодні на уроці я навчився… усвідомив… порадів". Закінчую навчальне заняття  фразою, яка обіцяє цікаве й добре спілкуван-ня в майбутньому: «Урок закінчено, до зустрічі на наступ-ному занятті». Передує такій  фразі  пауза, усмішка  й  доброзичливий погляд. Неодмінною умовою моїх уроків є принцип новизни: жодне заняття не повинне бути схожим на попереднє. Тільки тоді воно захопить школяра, активізує його пізнаваль-ну діяльність.
ХХІ століття –  час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери  повсякденної діяльності суспіль-ства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важли-вим завданням педагогів.
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання ос-вітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активіза-цію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індиві-дуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки.
  Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літерату-ри може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважли-вішими, на мою думку, такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі  освіти. Серед зазначе-них технологій використовую такі їх види:
- інформаційні технології;
- електронні підручники;
- окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-),
щоб
- посилити мотивацію навчання;
- активізувати  навчальну  діяльність учнів;
- урізноманітнити форми  подання інформації і типи навчальних завдань;
- створити навчальне середовище, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
- постійно застосувати ігрові прийоми;
- забезпечити негайний зворотний  зв’язок, можливість рефлексії;
- відтворити фрагмент учбової діяльності.
  Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засво-їти та переробити великий обсяг інформації.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення укра-їнської мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми.
У своїй практичній діяльності найчастіше  використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 
- презентації для лекційного викладу матеріалу;
- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.
Мультимедійне заняття дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів  до активної роботи.
Може виникнути питання – а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи  можна  запланувати і для звичайного уроку? Однак уже перший досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.
Застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програ-мовими текстами, наприклад, "Тіні забутих предків" за повістю М.Коцюбинського, «Земля» за повістю О. Кобилянської…
 У процесі викладання української мови та літератури можна застосовувати ту чи іншу модель або її частину із технологій інтерактивного навчання.
Зацікавити школяра уроками української мови та літератури як предметами нав-чання можна передусім шляхом уникнення одноманітності, шаблону і схематизму в роботі над словом, позбавлення учнів необхідності нудно зубрити  правила. Чітке і доказове опрацювання мовних явищ та варіювання форм, методів і прийомів навча-ння, адекватних виучуваним фактам, є тими чинниками, які збуджують пізнавальний  інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. У зв’язку з цим має бути на-лежно оцінена роль у навчальному процесі цікавих мовних матеріалів. Їх викорис-тання ставить за мету не розважати учнів, а навчити їх , збагачувати їх знаннями в об-ставинах розкутості, задоволення і радості. Ігри не повинні знижувати рівень навчальної діяльності, а, навпаки, нести мовознавчу інформацію, над якою учні із захопленням працюють. Цікаві завдання і мовні ігри – це вправи, спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій, приємній атмосфері. Такі  завдання здебіль-шого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самотужки знаходити шлях розв’язання , а, отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і ро-бити висновки. Робота з цікавими фактами мови та літератури створює позитивну мотивацію учіння, пробуджує бажання знати і нерідко стимулює прилучення до пра-ці над словниками, науково-популярною мовознавчою літературою, що формує вміння учитися.
Найпоширеніші цікаві ігрові завдання на уроках української мови та літератури –це гуртові усні й письмові конкурси та аукціони «Хто швидше?», «Хто назве останнє слово?». Естафети «Не помились», «Виправ помилки»   та інші.
  Наприклад, для конкурсу «Хто назве останнє слово?» з теми «Фразеологія» можна запропонувати такі завдання:
  1.Дібрати фразеологізми зі словами «голова», «язик», «знати».
  2.Назвати синонімічні фразеологізми до зворотів «замилювати очі», «байдики бити».
  3.Навести усталені звороти-синоніми слів «мовчати», «тікати».
4.Назвати фразеологізми , які прийшли в українську мову з античної міфології та літератури.
  5.Навести висловловлювання українських письменників, що стали крилатими висловами.
Зацікавлюють школярів мовні загадки типу:
 - Що стоїть посеред землі? - е
 - Що є в краба, акули і ката, але немає у медузи? - к
  - Чим відрізняється сир і рис? - Порядком звуків.
    Близькими до них є завдання на вилучення слів (словосполучень, речень), які відрізняються від інших значенням чи граматичними ознаками.
 -  «Третій (четвертий) зайвий»:  ураган, буревій, віхола, (віхола – хуртовина);
  роль, шампунь,  тюль, (роль - жіночий рід);  покласти  руку на серце, покласти руку на голову, покласти руку на стіл , (перше – фразеологізм ).
Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес  до вивчення предмета, ефективність його опанування. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність і вчителя, і учня, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним  під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути  у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".